Как-то мой шестилетний сын Влад принёс домой щенка. Поначалу я воспротивился этому его решению, но сынишка настаивал, поведав жуткую и одновременную душещипательную историю.
В нашем дворе жила дворняга и любимица местной детворы Белка - небольшая собачка, каждый год приносящая очередное потомство. В тот день она находилась неподалёку от своих детей, когда невесть откуда появился питбуль без намордника, хозяин которого жил в соседнем доме. Завидев щенков, агрессор ринулся к ним, но дорогу ему преградила Белка.
В результате отважная мать осталась лежать с перекушенным горлом, а удовлетворённый бандит ушёл восвояси, не тронув осиротевших щенков. Местная детвора тут же разобрала малышей героически погибшей собаки, тронутые этой историей мы с женой позволили остаться щенку у нас. Так наша семья пополнилась ещё одним членом.
Бим рос забавным, общительным и смышлёным, но и одновременно преданным и отважным маленьким пёсиком, привнеся в нашу семью множество хлопот, какие обычно бывают от маленьких щенков. Я был недоволен, но что поделать - сынишка был рад, да и выгнать животное уже было бы бесчеловечно.
Прошло несколько месяцев. В тот летний день Влад играл с другими детьми в песочнице, а я находился неподалёку. Рядом вертелся Бим, доставляя немалую радость активно копошащейся детворе.
Вдруг появился тёмный питбуль без намордника. Завидев детей, он бросился к ним, но тут навстречу ему ринулся Бим. Схватка была короткой. Дети были спасены, но Бим остался неподвижно лежать в крови…
Жизнь, подобно древней и мудрой Книге, учит своих читателей тому, что ничего не бывает просто так, а сделанное тобою к тебе и вернётся. Так произошло и в этот раз.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
